Лише одна повчальна історія з життя може змінити твоє ставлення до багатьох речей. Героїня сьогоднішньої історії Вікторія багато б віддала, щоб не опинитися в подібній ситуації.
Проте вона рада тому безцінному досвіду, який зуміла здобути. Що ж сталося і як саме змінилося життя жінки, читайте далі у статті.
ПОВЧАЛЬНА ІСТОРІЯ З ЖИТТЯ
Моєї мами не стало рік тому. Вона пішла, ще зовсім молодою жінкою: їй не було навіть 55 років. Весь цей час я всіляко підтримую свого батька, котрий тепер живе один.
Я приїжджаю до нього щовихідних, готую їжу про запас, прибираю. Але бачу, як йому сумно.
Тому ми з чоловіком вирішили, що у нашому заміському будинку можна облаштувати для батька окрему кімнату.
Олексій продумав все до найдрібніших деталей. Тільки от мого тата ця ідея не втішила: «Доцю, ви все здорово придумали. Але я поки що не готовий переїжджати. Дайте мені трохи часу”.
Я в жодному разі не хотіла тиснути на батька. Це його квартира і тільки йому вирішувати, де жити. Тому залишалося просто чекати і вірити, що тато наважиться на якісь зміни у житті.
Нова дружина батька
На мій подив, вони не змусили себе довго чекати. Тільки ось ці зміни полягали зовсім не в переїзді в наш будинок, а в тому, що він зібрався одружитися.
Про це він повідомив мені по телефону. Сказав, що готовий познайомити зі своєю нареченою.
Нею виявилася жінка дуже неприємної зовнішності. Хоч вона і була молодшою за батька на 15 років, це її зовсім не покращувало.
На тлі цієї мадам мій батько мав вигляд школяра. Звичайно, я була трохи шокована. Тітка Сана (так вона попросила себе називати) витягла зі своєї величезної картатої сумки пакет із якоюсь їжею.
“Ось, тримай, це до чаю”, – сказала обраниця мого тата. Щось у пакеті було схоже на магазинний рулет.
Він наскрізь пропах холодильником і дуже добре уособлював саму тітку Сану. Я щиро не розуміла, що батько знайшов у цій жінці, але лізти у його стосунки не хотіла.
Все змінилося, коли тато повідомив, що переїжджає до села до тітки Сани.
Я намагалася його переконати, але він розлютився і накричав на мене. Сказав, що я не маю жодного права відмовляти його, мовляв, він дорослий чоловік і сам у всьому розбереться.
Батько не повідомив ні назву цього села, ні номер телефону тітки. Я не знала зовсім нічого.
Таємний незнайомець
Через тиждень після тієї розмови я вирішила навідатися до батька, думала, що він ще не поїхав. Вставила ключ у замок рідної квартири, почала смикати ручкою дверей, але безуспішно. У голові промайнув рій тривожних думок: хтось змінив замки!
Двері різко відчинилися і на порозі з’явився якийсь незнайомець. Я скрикнула:
Читайте також: Чому помідори не можна зберігати в холодильнику: груба помилка багатьох господинь
Що ви робите в квартирі мого батька? Хлопець відповів: «А ви дочка мого старого. Я син його нової дружини, тепер живу. Він казав, що ви можете прийти. Ну привіт, сестричка!»
Я й слова не могла сказати. Вибігла з під’їзду і спробувала додзвонитись до батька, але його номер був недоступний.
Я намагалася достукатися до цього хлопця, але він більше не відчинив двері. Сказав, що викличе поліцію, якщо я не перестану йому дошкуляти. З батьком зв’язку не було жодного.
Я дуже переживала, намагалася знайти його. Але безрезультатно.
За кілька місяців він з’явився сам. На нього було просто страшно дивитися: одяг брудний і рваний, взуття навіть не було!
Виглядав тато так, ніби постарів на 10 років, весь змучений і нещасний.
Він почав просити пробачення.
Розповів, що тітка Сана вмовила його переписати квартиру на її сина. А коли він погодився, виставила його за двері.
Годувала його погано, змушувала робити всю домашню роботу, доглядати худобу. Він не міг мені зателефонувати, бо вона відібрала телефон.
Якимось дивом йому вдалося зловити попутку і приїхати до нас. Пощастило ще, що надворі тепло! Звісно, я вибачила батька. На честь його повернення я приготувала святкову вечерю.
Перед сном він покликав мене до себе і сказав: «Ось тобі й повчальна історія з життя. Не можна довіряти будь-кому. Вірити можна лише людям, перевіреним часом. Дякую, дочко. Дякую, що вибачила мене».
Далі на нас чекали складні судові розгляди та інші турботи. Але я знала, що тепер мій тато буде поряд. І це головне!
Від редакції
Аферисти, котрі обманним шляхом захоплюють чуже майно, нікого не здивують у наш час. На жаль, дуже часто на їхню вудку потрапляють самотні літні люди.
І далеко не всім щастить опинитися під захистом родичів. Благо з батьком Вікторії все вирішилося набагато краще.
Повчальна історія з життя головної героїні багато чому навчила і саму жінку, та її батька. А чи траплялося з Вами щось подібне?
