Щоразу, коли зрілі (тільки за датою в паспорті) чоловіки, сидячи в моєму кабінеті, зводять у культ свої дитячі проблеми, і йдуть на все, щоб хоч хтось вирішив їх замість них, я думаю про свого тринадцятирічного пацієнта Олега…
Олег – чоловік. Без жодних натяжок та прикрас. Такий чоловік, за спиною якого може сховатись навіть доросла жінка. Це не припущення. За його спиною – мама – запійний алкоголік зі стажем, давно звільнена звідусіль, жалюгідна і безвільна жінка.
І ще — Маринка, чотирирічна сестричка. Тато втік із домашнього пекла, не побажавши ні відстояти колись кохану жінку, ні захистити дітей від неї. Відстрілюється крихітними аліментами і вважає свій обов’язок виконаним.
Але чому так?..
Хлопчик підійшов до мене під час моєї волонтерської роботи в школі, коли я сказала, що кожен може на вушко розповісти мені про найстрашніше.
Найстрашніше для Олежика виявилося питання: як поводитися з мамою під час її важких станів, і — УВАГА! – Як допомогти їй, щоб вона не страждала, не переживала і не плакала так сильно … Як допомогти собі, – хлопець не спитав.
Ми почали дружити. Іноді, в найскладніші дні, я забираю до себе Маринку, мовчазну, скромну дівчинку, яка до тремтіння любить свою нещасну матір…
Як і чим справляються ці двоє? Тільки одним — тим, що Олег, як я вже писала, Чоловік.
Отримавши крихітні аліменти, і підробивши вечірнім рознесенням рекламної лабуди до поштових скриньок, він ретельно планує бюджет. Справно платить за квартиру, закуповується продуктами, з’ясувавши, де якісь акції. Нещодавно похвалився, що урвав на розпродажі для Маринки відмінних колготок.
Вдома чисто. Коли я приходжу з гостинцями, по-чоловічому журить мене за те, що витратилася на пустощі всякі.
Ділово всаджує на відмитій кухоньці і наливає великий кухоль чаю… Потім ми довго розмовляємо на різні теми: від чисто життєвих (де Олег, говорю без усякогої іронії, дасть мені ту ще фору!) до книжкових новинок – тут я його підсадила, вишукуючи для хлопця хоч якусь віддушину.
Іноді виходить із кімнати мати, безбарвним і винним поглядом дивиться на мене, і з надією на сина. По синцям Олежика я здогадуюсь, що під час запою йому здорово дісталося… Але якщо я викрию в цьому мати, він ніколи більше не прийме моєї допомоги.
Читайте також: День ангела у листопаді 2021: як назвати дитину та кого привітати з іменинами
Тепер найголовніше. Мати для Олега – святе. Це та Богородиця, на яку він приносить свої дитячі молитви. Він жодного разу не дорікнув її, зате кидався з кулаками на сусідів, які кинули їй услід зневажливе: «П’янчужка!»…
Він б’ється за неї, як олень за важенку, і його головний страх один — той, що мама не прокинеться одного разу…
А тепер дайте мені відповідь ті, хто стверджує, що все в дітях залежить від виховання! Чому я щоразу чую від діток — закоханих, задарованих, оточених величезною увагою та любов’ю — слова ненависті, звернені до своїх батьків?
Чого такого ви їм недодаєте, що вони вас так цинічно використовують і зневажають?І що такого дає Олегові і Маринці жінка, яка опустилася, що вони жодного разу не пустили на поріг манірних дам з соцзахисту, і готові протистояти всьому світу, захищаючи цю жінку ?
До речі, за моє життя нагромадилася неймовірна кількість прикладів, коли саме діти неблагополучних батьків, які ніяк їх не виховували, або взагалі кидали, виявлялися найбільш люблячими та відданими по відношенню до них.
А майже весь мій «дитячий контингент» у клініці — це діти з повних і благополучних сімей… і кожен другий із цих дітей зізнається мені в тому, що до батьків нічого не відчуває, і вважає їх неминучим злом у своєму житті.
Я написала про Олежика, тому що зранку в моєму кабінеті лив сльози сорокарічний дядько, який питав мене, як відступатися від дружини, що благає його взяти підробіток. А він по-звірячому втомлюється, працюючи охоронцем добу через троє…
