Чоловіки бояться молодих вдов?

У мене є подруга. Мила, добра і приваблива. Їй буде в цьому році 30 років. Вісім місяців тому у неї помер чоловік. Заміжня вона була 6 років. Вона довго переживала цю втрату, не хотіла інших відносин і інших чоловіків. Але час лікує.

І ось зараз вона мені чесно зізналася, що скучила за чоловічою увагою. Хоче знайти собі чоловіка, нехай навіть просто коханця або друга. Набридло бути одною, і вона готова спробувати ще раз.

Вона у мене така, поставила собі за мету і почала її втілювати в життя. Перший досвід був на сайтах знайомств. Спочатку все відмінно. Вона – гарненька, стройняшка, стежить за собою, довге волосся, красиво одягається. Природно, як тільки виклала фотки, хлопці самі стали писати і знайомитися. І все весело і добре, поки не починаються питання. А чому ти розлучилася? А з ким ти зустрічалася? Та інші.

Ну, не писати ж в анкеті, що вона вдова, та й навіщо. Зрозуміло, що статус – “в розлученні”. Але і приховувати правду вона ні від кого не хоче. Тому коли настає момент питань, вона говорить правду. Мовляв, так була заміжня, він помер. Після цього хлопці якось гаснуть і губляться у віртуальній павутині. Хоча ще секунду тому співали серенади.

Нещодавно, вона познайомилася з одним хлопцем на заправці. Він підказав, що у неї трохи спустило шину, ну і розговорилися. Запросив на каву. Спочатку просто мило розмовляли. Стандартні теми – погода, робота і все таке. Потім він почав задавати навідні запитання. Типу ти вільна або в стосунках? Ну і йому вона, врешті-решт, теж сказала, що вдова. Попросив номер телефону, але так і не передзвонив, вже місяць пройшов.

Один колега на роботі їй чесно зізнався, що чоловіки її трохи побоюються, так як знають, що вона втратила чоловіка. Ніби симпатичні хлопці в її офісі є, але на неї вони просто не звертають уваги. А вішатися на шию першому зустрічному не в її стилі.

Так чого чоловіки бояться? Соплів? Що вона буде ридати у них на плечі і розповідати про свою гірку долю?

Що за маячня! Я просто хочу дізнатися думку чоловіків, чому так відбувається. А може, і немає ніякого страху? Раптом це просто був невдалий досвід?

Не хочу, щоб вона впадала у відчай. Вона мені дуже дорога, і я хочу, щоб вона була щаслива.

mama-sumue

ЗАЛИШИТИ КОМЕНТАР

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *