Після звільнення Катюжанки в школі знайшли один із щоденників військовослужбовців, ймовірно, офіцерського рангу, який роздумує про те, звідки і навіщо армійці приїхали в Україну, аналізує військову стратегію РФ і хвалиться результатами допитів українців.
Джерело: “Схеми”
Окопавшись біля школи, у військових був час і на те, щоб описувати побут, звичаї і настрої російської армії, докладно розповідати, чим саме вони займалися на службі.
Свої міркування військовий почав описувати з 13 березня – коли російська армія вже майже два тижні як окупувала територію села та окопалася у школі.
“Їхали навчання, а потрапили на війну… чи війна…” – заголовок щоденника.
“Сиджу в Катюжанці, це таке село. Вивчаю шкільну документацію”, – пише військовий і додає:
“Досі не змирився з тим, що я перебуваю в чужій державі, досі не вірю у війну. Досі не знаю, чи правильно це все”.
Водночас критикує поведінку командування: “Бісить, що ніхто не каже правду про втрати, про реальність бойових дій, тільки й чую, що “Справа наша вірна, перемога буде за нами”! Але чи правильно це діло? Залізти в чужу країну та бомбити її міста?
“Хотіли бліцкриг, а в результаті… сіли на п’яту точку. Є відчуття, що історія назве наші дії другим гітлеризмом і влаштує черговий “нюрнберг”, я виляти не стану, винний, був, воював, шкодую!”
“Артилерія “маже”, БПЛА туплять… війська не злагоджені, трисоті і двохсоті в достатку, а командування в доповідях говорить лише про уявний успіх… Путіну скоро 70 (у жовтні 2022 року – ред.), якщо він помре почавши війну, буде щось!
“У повітрі витають чутки про контрнаступ укр. Нібито країни допомагають особовим складом та технікою. Але це тільки чутки”, – продовжує дописувати військовий і цього разу вже хвалиться тим, що “завдання виконані чудово”, армійці виявили “сховище техніки”.
Читайте також: Російські окупанти під Києвом вбили Навального – ЗМІ
Ще за 2 дні військовий розповість про те, як проводив допит.
“Спільними зусиллями вашого покірного слуги та співробітника були допитані особи у складі 12 осіб, усі – нацисти, – перераховує він. – Я був безжальний, розпинав їх перехресними, індивідуальними та нічними допитами”.
“Вкотре довелося допитувати священика, не можу сказати, що був м’яким, аж ніяк – суворість і професіоналізм мною були виявлені з чисто самовіддачею, що викликало інтерес фахівців із ФСБ, – розповів військовий і продовжив дописувати у щоденнику.
– Допити проходять успішно, інформативно , обіцяють надати для допиту протестантського пастора.Якщо йому є що приховувати, я з’ясую це, хоч би як він хитрував, на таких товаришах я, як кажуть, собаку з’їв!
Нижче він фантазує на тему кар’єрної перспективи: “Колеги вищі за ранг, які служать у сфері безпеки, віщують мені успішне майбутнє співробітника контррозвідки і обіцяють допомогу в підготовці та перебування в академії”.
На решті сторінок він пише про те, що мріє стати суддею і розмірковує над тим, які проблеми є у судовій системі та як її реформувати.
Останнє повідомлення у щоденнику датовано 19 березня.
