Хто б що не говорив, а безкорислива допомога справді стала рідкістю у наш час.
На жаль, ми так загрузли у своїх турботах, що стали з байдужістю ставитися до проблем інших людей.
Однак добрі історії все ж таки трапляються. Однією з таких ми хочемо поділитись із тобою сьогодні.
Пізнього січневого вечора на вокзалі стояла бабуся і просила перехожих купити їй квиток на поїзд. Усі проходили повз.
Зупинилася лише одна жінка.
Почувши історію бабусі, вона розплакалася.
Марії Олександрівній 73 роки. Її чоловіка вже давно немає в живих, а єдиний син вискочив з батьківського гніздечка, ще зовсім юним. Поїхав вчитися в інше місто і там і лишився.
Варто сказати, стосунки у Марії Олександрівни із сином не надто хороші.
А псуватися вони почали тоді, коли Петя одружився зі своєю колегою Мар‘яною.
Хлопець хотів, щоб мама допомогла йому з житлом, адже той просто не мав на це грошей. Багато років рідні не спілкувалися: син зачаїв образу на матір.
Пані Марія намагалася достукатися до сина, але всі спроби були марні. Коли жінка вже змирилася з тим, що втратила сина, він прийшов до неї особисто.
Як у старі добрі відчинив двері своїм ключем і з порога крикнув: “Мам, я вдома!”
Звичайно, бідна бабуся не повірила своїм очам. Вона не бачила сина багато років та й загалом рідко з ким бачилася.
Петя був пізньою дитиною, з ним завжди було важко. А тепер, коли він зник і раптово повернувся, жінка зовсім заплуталася.
Повернення блудного сина
«Мам, вибач мені, був не правий. Важко тобі тут було, мабуть. Але тепер усе буде інакше! Я дуже сумую за тобою і хочу, щоб ти жила з нами.
Ми з Мар’яною переїхали до 3-кімнатної квартири. У тебе буде своя кімната!
А цю квартиру почнемо здавати, що скажеш? — проговорив син Олександрівни.
Вона здивувалася. Подумавши трохи, жінка відповіла: «Синку, вибач, але я не хочу з вами жити.
Мені б хотілося налагодити наші відносини, але для цього потрібен час. Може, почнемо з чогось іншого, що скажеш?
Петро намагався приховати своє роздратування.
Через кілька хвилин він відповів: «А знаєш, мам, ти маєш рацію! Давай, чи що, до нас у гості тоді, га?
Поїдемо разом, я оплачу квитки. Погостуєш у нас небагато, раптом тобі сподобається».
Безмежна підлість
Марія Олександрівна була не проти трохи розвіятись. Їй хотілося познайомитися з невісткою ближче і спробувати надолужити втрачене.
Тож вона миттю погодилася і за кілька днів мати з сином вирушили до столиці.
Спочатку все було чудово: вони мило балакали і планували, що робитимуть по приїзді.
Але коли поїзд прибув на передостанню станцію, Петро зник.
Пані Марія дрімала в цей момент і виявила пропажу, коли провідник розбудив її перед виходом.
Вийшовши з поїзда, напівсонна бабуся почала перевіряти свою сумку.
Телефону та гаманця в ній не виявилося. Вона не розуміла, що відбувається і що тепер їй робити.
Ось тоді вона й почала просити допомоги у перехожих. Але всі успішно її ігнорували.
Безкорислива допомога
Читайте також: Як очистити решітку газової плити за 10 хвилин: простий спосіб
Усі, крім однієї маленької жінки років 30. Вона уважно вислухала історію Олександрівни та розплакалася:
«Знаєте, я вже чула подібні історії раніше. Діти обманним шляхом отримують квартири своїх батьків, а їх кидають напризволяще.
Вже пізно я боюся, що зараз ви в жодному разі не зможете повернутися додому. Можу запропонувати вам заночувати у мене».
Марія Олександрівна була в такому розпачі, що одразу ж погодилася.
Незнайомка вселяла довіру, від неї віяло тим теплом, яке старенька не відчувала довгі роки. Виявилося, що Аліна живе одна: на самоті жінки були схожі.
На ранок жінка запропонувала Марії Олександрівна не лише дах, а й допомогу з поїздкою додому.
Бабуся розуміла, що попереду на неї чекає ще чимало труднощів.
Незрозуміло, що насправді відбувається і чи все нормально з її квартирою. Вона погодилася і вдень жінки поїхали на вокзал.
Життєва мудрість: чому нас навчає ця історія?
Ця історія показує, що підлість може зробити навіть найближча людина. А безкорислива допомога часто надходить від тих, кого ти навіть можеш не знати.
Часом потрібно опинитися в потрібному місці і в потрібний час, щоб знайти те, чого тобі так давно не вистачало.
Віримо, що Марія Олександрівна зможе впоратися зі всіма проблемами, а Аліна допоможе їй у цьому!
А чи доводилося тобі стикатися із подібними проблемами у житті?
