Сучасні технології суттєво спростили наше життя, додали йому більше можливостей.
Однією з таких можливостей є підтримка щодо недорогого якісного зв’язку.
Бути на роботі можна практично в цілодобовому режимі протягом тижня.
Що тільки не робили люди під час пандемії дистанційно: вели лекції, проектували, навіть займалися фізкультурою.
Складнощі переформатування розмили межі особистого простору.
У пандемію не здавалося дивним відправити файл поштою о 22:30, а о 22:50 отримати дзвінок незадоволеного начальника, який потребує виправлення.
Зараз звичайно законодавчо такі казуси почали забиратися. Але припустимо, що все працює у штатному режимі.
Чи потрібно бути готовим підключитися до роботи миттєво?
Коли така робота є корисною, а коли шкідливою?
Давайте подумаємо, які переваги дає нам дистанційна робота? Вона заощаджує час на поїздку в офіс, не прив’язує нас до однієї локації, дає змогу ефективніше планувати робочий час.
Таким чином, ми підвищуємо свій комфорт, а відтак ефективність та якість роботи.
Давайте розберемо дві прикордонні ситуації дистанційної ненормованої роботи, одна з яких дає позитивний ефект, друга – негативний.
Почнемо з позитивної складової, що створює додатковий комфорт.
Кому зручний такий режим роботи?
Це люди, для яких важливо не просто перебувати на роботі, а виконувати завдання саме у потрібний момент.
Своєчасність та оперативність рішення є найважливішими факторами.
Можна бути слабко зайнятим весь день, але в неробочий час, укласти низку важливих контрактів та забезпечити всю фірму хорошими замовленнями на тривалий термін.
Наприклад, менеджеру по роботі з клієнтами в компанії, що встановлює пластикові вікна, важливо відповісти на дзвінок клієнта максимально швидко.
Не всі клієнти готові передзвонити завтра, вони хочуть отримати вичерпну інформацію зараз.
Ціна помилки такого фахівця є некритичною. Вона перебуває у межах щоденних операційних витрат.
Адже потім прийде замірник, складе проєкт та скаже точну ціну за роботу.
Або інший приклад помилки схожого фахівця: на майданчику завантаження застряг автопоїзд.
Логіст вчасно не уточнив якість покриття та не обговорив цю ситуацію із замовником. Все це неприємно, але виправляється без дорогих наслідків.
Тепер розглянемо негативний ефект роботи в цілодобовому режимі.
Припустимо, що фахівець виконує відповідальну роботу і серйозно завантажений. Цілодобовий режим роботи руйнує його комфорт.
Після важкого робочого тижня Ви знаходитесь на відпочинку у родинному колі.
Раптом Вам починають приходить повідомлення: одне, друге, третє, потім аудіо дзвінок.
Читайте також: Жінки, з якими жарти погані: як їх звуть
Потрібно все кинути та зробити все максимально швидко! При цьому ж це не буде вважатися переробкою.
Ви, звичайно, роздратовані і не згодні з таким підходом, але змушені змиритися. Роздратування та незадоволеність підвищують втому.
Хронічна втома знижує якість роботи та веде до грубих помилок. Питання лише у ціні таких помилок.
Якщо ми подивимося, наприклад, на розбір причин авіакатастроф, то виявимо там цікаву закономірність.
Велика частина авіакатастроф починалася з того, що екіпаж повітряного судна був серйозно перевтомлений.
Це було, як правило, останньою ланкою, що призвела до авіа події.
При попаданні в складну, але не катастрофічну ситуацію екіпаж, що відпочив, легко справлявся з нею.
У разі перевтоми екіпаж невірно оцінював ситуацію, починав робити помилки. Розумів катастрофічність помилок, але внаслідок високої втоми, неадекватними контрзаходами лише посилював ситуацію.
Величезна частина подій на виробництві починається з вимоги прискоритися, натиснути при сильній втомі співробітників. Ціна таких помилок виявлялася величезною.
Наприклад, геодезисту, що втомився, доводиться цілодобово бути на зв’язку з начальством, яке здає підсумкову документацію замовнику.
Крім цього необхідно давати позначки під зрубування пальового поля мосту.
Позначки неправильні. Керівник ділянки та майстри так само вимотані постійними дзвонами не змогли це вчасно виявити це.
У результаті маємо зупинку робіт, зміну проєкту, серйозні матеріальні витрати. Таких прикладів можна навести масу із різних сфер діяльності.
Тож підсумуємо, чи потрібно бути постійно на зв’язку? Тут варто визначити баланс між ефективністю та ціною помилки.
Якщо робота 24/7 створює співробітнику додатковий комфорт та збільшує його ефективність, вона виправдана.
Ціна помилок при цьому повинна бути мінімальна. Зниження комфорту роботи, створення нервозної обстановки ряду виробництв просто небезпечно.
Набір неправильно прийнятих рішень може призвести до величезних матеріальних витрат.
