Олена боялася цього дня. Дуже сильно переймалася і чекала його з якимись змішаними відчуттями, ніби страх і радість злились в один бокал. Саме так хвилюються жінки. Жінки, доньки яких вже давно виросли.
Авжеж, роки спливають швидко. І ось одного ранку раптом твоя дівчинка за сніданком, чи за чашкою кави, мовляв, просто між іншим, скаже:
– У нас сьогодні гості. Я познайомлю вас зі своїм хлопцем.
Підійде до вас, прихилиться до грудей, обніме, поцілує у щоку і кричатиме від щастя:
– Він такий хороший. Інтелігентний, вродливий, начитаний, харизматичний. А почуття гумору яке…Тату! Він так схожий на тебе! Ви обов’язково знайдете спільну мову!
А Олена стояла, слухала й не могла ніяк повірити, що її Каріночка вже стала такою дорослою й самостійною Кариною.
Карина трішки з острахом додала, що хлопець старший за неї, але ми живемо у цивілізованому світі, де різниця у віці – зовсім не проблема. Тим паче, коханий збирається зробити їй пропозицію.
Олена вже чекала зустрічі. Почала готувати вечерю. До дрібниць усе продумала. Хотіла вразити майбутнього зятя своєю кулінарною майстерністю. Поставила запікатись качку з яблуками, а сама вирішила побути наодинці.
Жінка сиділа, повторюючи у своїх вухах слова доньки про різницю у віці, й пригадала свої молоді роки.
Мама Олени виховувала її сама, тому постійно важко працювала, щоб дочка не була гіршою за інших. Спочатку дівчинка не цінувала цього. Але коли під час сесії отримала трійку і втратила стипендію й її відрахували з державної форми навчання, то змушена була переводитись на заочне й шукати роботу.
Та дівчина все ж ніяк не розуміла, де справедливість. Чому відмінниця повинна працювати прибиральницею? Адже кращої роботи в ті роки важко було знайти. За те хоч отримала кімнату в гуртожитку. Обдерті й пошарпані стіни, загальна ванна кімната з грибком, – все це для неї було немов у якомусь фільмі жахів.
Але про допомогу маму не просила. Вирішила поратись далі сама.
Було важко. Навіть коли влаштувалася на роботу в офіс на пів ставки, легше не стало. Олена опинилася вся в боргах, і здавалося, що ніколи з низ більше не вибереться.
Коли Олена закінчила навчання, почала працювати в офісі повний робочий день. Та роботу прибиральниці вирішила не залишати.
Були й навіть гарні весняні вечори, коли Олена любила життя. Але все ж таких днів було мало. Більшість вільного часу, коли залишалась наодинці з думками, вона сумувала. Ненавиділа саму себе.Особливо за важку жіночу долю. Часом зачинялася у ванній, вмикала воду і просто ридала, аби заглушати хоча б якось свій біль.
Після таких днів дівчині ставало ще огидніше дивитися на себе в дзеркало. Однокурсниці вже давно виходили заміж, а вона так і залишалася самотньою. Та щоразу заспокоювала себе, мовляв це її хрест, і потрібно нести його, яким би тяжким він не був. А тому залишалася терплячою.
А потім в один момент усе змінилося. У її житті з’явився Олег. На п’ятнадцять років старший від Олени, вже двічі був розлучений.
Читайте також:Гороскоп на 25 липня для усіх знаків зодіаку: підступливість та фінансовий успіх
Але він немов відкрив дівчині інший світ. Розкішні букети троянд та такі ж розкішні й дорогі подарунки, романтичні вечері та оригінальні побачення. Хіба вона могла встояти? Звичайно, ні. З ним Олена почувалася у безпеці.
Минув час. Пара одружилася. Життя Олени набирало зовсім інших обертів, на душі нарешті стало спокійно. Жінка вважала, що заслужила своє омріяне щастя, і більше ніхто й ніколи не зможе його в неї забрати.
Спливав рік за роком. Дочка підростала, Олена все шаленіла від щастя й розцвітала, а Олег старів.
Сімейне життя почало перетворюватися на буденність, рутину, яка пригнічувала з кожним днем все більше й більше. Одноманітність днів, які минали у чотирьох стінах, просто натирала їй мозолі на серці.
Та врешті жінка вирішила, що годі бути лише хатньою господинею чи ,нехай так, робітницею.
Новий роман. Нова пристрасть. Все сталося так раптово й несподівано, що Олена й досі не розуміє, як вона цьому піддалася.
На час знайомства з Назаром, Олена вже очолювала свій офіс з продажу нерухомості у центрі міста. Авжеж, у цьому їй допоміг чоловік.
Назар був її менеджером. Спочатку їхні стосунки були лише діловими. Але на одній із нарад жінка помітила на собі пильний погляд Назара. А він не відвів його, коли зустрівся з неймовірними синіми очима. Той погляд змусив Олену зніяковіти і почервоніти.
Чоловік постійно намагався зблизитися й частіше спілкуватися з Оленою. Для неї він був досить цікавим співрозмовником та перспективним молодим співробітником. Йому було лише 25. Тому поважала його за наполегливість та працелюбність.
Вона й не помітила, коли звичайні дружні почуття переросли у щось більше. Щодня, щогодини думає про Назара. А потім скромні букетики, запрошення пообідати разом.
Пройшов деякий час – і чоловік уже не приховував, що якось по-особливому ставиться до начальниці. Олена ж намагалася вдавати, що нічого не відбувається. Але все ж щось її притягувало до цього молодика. Щось таке, що більше й більше заворожувало.
Якось Олена затрималася на роботі. Не помітила, як стемніло. Коли ж вийшла з офісу, почав накрапати дощ. Вона вже добігала до зупинки, аж раптом поряд із нею проїжджає й зупиняється авто. З салон вийшов Назар, накинув на Олену піджак і відчинив їй двері.
– Я тебе підвезу, – сказав він.
У машині Олена зігрілась. Грала повільна мелодія, а Назар мовчав. Олена лише іноді пильно дивилася на нього. Він здавався їй таким мужнім і сильним.
Раптово він зупинив авто, повернувся до жінки і, дивлячись їй в очі, нарешті зізнався:
– Я вже так давно кохаю тебе!
Олена й не знала, що відповісти.Та замість слів потягнулася до Назара й поцілувала його. І ніби втратила здоровий глузд. І лише дощ був свідком їхньої пристрасті та свідком її зради.
Цей роман тривав більше року. А Олена щодень так майстерно брехала чоловікові й думала, що він ніколи нічого не дізнається.
Та все змінив один вечір.
Олена, як завжди, збиралася на чергове побачення: одягнула свою найкращу сукню, зробила макіяж та зачіску.
Вже збиралася вийти з дому, та побачила Олега, який ніби просто завмер на ліжку тримаючи записку, яку сьогодні вранці написав їй Назар. Лише кілька слів, які ще зранку піднімали настрій, та зараз вже зіпсують життя: «Ти найкраща. Кохаю тебе. Твій Н.».
Все життя промайнуло перед очима. Вона відчайдушно кинулася до чоловіка. Чекала від нього якоїсь реакції чи образи. Тоді вона б не почувалася такою винною. Але чоловік, обличчя якого було сповненим невимовного болю й розпачу, мовчав. Лише згодом промовив:
– Ти кохаєш його?
– Ні! Ти що! Я взагалі не знаю, чому так сталося. Я була ніби в тумані… Прошу тебе, пробач!
А ще вчора хотіла сказати Олегові, що йде від нього до іншого.. Але в цей момент усвідомила, що її місце, найрідніше – це її сім’я, поряд із чоловіком та дочкою. А ця раптова пристрасть обов’язково мине.
– Олено, якщо кохаєш його, то йди. Я залишу тобі все, – тільки Каріна житиме зі мною. Але якщо ти все ж захочеш залишитися, то вважай, що нічого не сталося, і ми житимемо так, як досі.
– Олег, моє життя – це ви, моя сім’я. І більше нічого не треба…
Олена зробила все, щоб більше не бачитися з Назаром, як би він не намагався. І у неї це вийшло.
Настала ця хвилююча мить. Ось-ось має прийти дочка із майбутнім зятем. Ось вже і стук у двері. За мить Каріна ввійшла до кімнати з букетом білих лілій.
– Мамо, я поставлю їх у вазу. Це Назар тобі приніс, – і Каріна кивнула на чоловіка, який стояв за її спиною, і вийшла, залишивши Олену наодинці з Назаром.
Олена дивилася на свого майбутнього зятя з очима, переповненими шоком. Мужній, широкоплечий, стильно вдягнений. Але вже ледь-ледь видніється сивина. А погляд той самий:такий пронизливий…
– Ти!? – закричала Олена з несподіванки..
– Я, – спокійно відповів Назар. – Радий тебе тут зустріти.
– Ти… Ти навмисне закохав у себе Карину, щоб помститися мені?
– Ні, дурниці говориш. Я й гадки не мав, що вона твоя дочка. Я кохаю її.
– Я ніколи не дозволю своїй донечці бути з тобою, – прошепотіла Олена. – Забирайся звідси.
Назар підійшов ближче і сказав:
– Одного дня ти вже зруйнувала мені життя. Я тебе відпустив. Тепер дай мені спокійно насолодитись цим чудовим почуттям з Кариною. Я кохаю її і хочу з нею одружитися.
Вечеря продовжилася.
А Олена, як раніше, у юні роки, відійшла, зачинилася у ванній, та й плакала, щоб нарешті виплакати свій розпач, який так вдало приховує вже 10 років…
