Дізнався, що знайомий спав з моєю нареченою – сумніваюся, чи потрібна мені така дружина?

Не знаю, пощастило мені чи ні, але я з тих людей, хто дуже педантично ставиться до своєї другої половинки.

Ні, я не ревную її до кожного стовпа, але мені важливо, щоб наші відносини були, як би сказати – чистими, прозорими, без зайвої вульгарності і бруду з минулого.

Думав, що з моєю дівчиною у нас саме такі відносини, яких мені завжди хотілося. Вона ніколи нічого не приховує від мене, ми часто розмовляємо по душам, готуємо разом, допомагаємо один одному, ну просто не розлий вода.

Разом ми майже вже рік, з батьками давно перезнайомилися. У нас багато спільних знайомих, і всі говорять, що ми ідеально підходимо один одному. Та й самі це розуміємо. Тому вирішили не обмежуватися цивільним шлюбом, а зробити все як у людей: ЗАГС, весілля, медовий місяць в теплих краях.

Мене жодного разу не мучили сумніви, я був повністю впевнений, що це моє, що все йде за планом, щаслива сім’я гарантована. І все б нічого, але чорт мене смикнув піти в бар з колишніми однокласниками. Так би мовити, влаштували невеликий парубочий вечір. Того вечора я дещо дізнався про свою майбутню дружину…

Пили пиво з рибою, жартували, згадували минулі часи. Посиділи так пару трійку годинок, та й зібралися розходитися по домівках. Коли я попрямував до машини, хлопець з паралельного класу зупинив мене і поплескав по плечу:

– Ох і пощастило тобі, братан, з дівкою. Вона в ліжку просто вогонь! Два роки тому ми з нею трохи мутили…

Він продовжував щось розповідати мені, але я вже не слухав. Моментально пропав настрій, а голова перетворилася на бджолиний вулик з думок. Додому я повернувся з задумливою міною.

Дівчина помітила це, запитала, що трапилося. Я нічого їй не сказав про того хлопця. Збрехав, що втомився і страшенно хочу спати. Ми поцілувалися і лягли. Але заснути я так і не зміг.

Через три дні весілля. Сумніви не залишають мене до цих пір. Так, вона прекрасна дівчина, я її, здається, люблю більше життя. Але гризе думка про те, що мій однокласник спав з нею, лапав її, бачив без одягу. Я не можу зосередитися на справах. Всі питають, що зі мною сталося, чи не захворів. Відмовляюся, що багато працюю, займаюся весільними справами.

Може, краще скасувати весілля?

Розумію, це все – минуле, треба жити сьогоденням. Але коли вона притискається до мене, я думаю про те, що кілька років тому вона так само цілувала іншого, говорила йому ті ж слова…

Я не знаю, що мені робити.

Як думаєте, може, з часом все пройде, я заспокоюся?

man-in-love

ЗАЛИШИТИ КОМЕНТАР

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *